Наукові досягнення

Метою наукової та науково-організаційної діяльності інституту є визначення і розвиток пріоритетних напрямків досліджень в галузі медицини праці, створення умов для підвищення їх ефективності і впровадження отриманих результатів у практику охорони здоров’я, забезпечення ефективної профілактики професійних та виробничо-обумовлених захворювань, збереження та відновлення трудових ресурсів України.

За роки діяльності інституту сформувались і нині успішно діють три відомі наукові школи:

З токсикології пестицидів і важких металів (Засновник – академік Л.І.Медвідь; продовжувачі – академіки Ю.І.Кундієв; та І.М.Трахтенберг).

З досліджень екстремальних впливів факторів фізичної природи (Засновник – академік Г.Х.Шахбазян, продовжувач – чл.-корр.НАМНУ В.І.Чернюк).

З досліджень професійного стресу пов’язаного з високим нервово-емоційним напруженням (Засновник – академік О.О.Навакатікян, продовжувач – професор В.В.Кальніш).

Основні напрямки наукових досліджень

• Вивчення механізмів ізольованої і комбінованої дії шкідливих виробничих чинників різної природи та вдосконалення науково- методичних засад їх гігієнічної регламентації.

За цим напрямком проводяться токсикологічні дослідження біологічної дії різних хімічних сполук у мікро- та нанорозмірному діапазоні. За допомогою сучасних електронно-мікроскопічних цитологічних, цитохімічних, біохімічних та імунологічних методів in vitro (на культурах клітин і тканин) та in vivo (щури лінії Вістар) досліджуються закономірності клітинних та системних реакцій на вплив важких металів в залежності від розміру та питомої поверхні наночастинок, закономірності їх проникнення крізь шкіру та ендотелій кровоносних судин, особливості токсикокінетики та токсикодинаміки; доведена можливість застосування деяких сольватаційних гібридних рівнянь для оцінки ризику крізьшкірної дії пестицидів. Розробляються нові методи аналізу сумішевих форм різних хімічних сполук та пестицидів на основі мультизалишкового та елементного хроматографічного аналізу; досліджуються особливості біологічної дії світлодіодних джерел світла на функціональний стан органа зору, серцево- судинної та нервової системи офісних працівників.

  • Епідеміологічні дослідження здоров'я працюючого населення та розробка науково обґрунтованих критеріїв оцінки і управління професійними ризиками здоров'ю.

Розробляються ідеологічні основи та системні принципи програмного та нормативно-технічного забезпечення Державного Реєстру профзахворювань. Розробляються цільові технічні завдання щодо програмного забезпечення АРМ для лікаря профпатолога і статистика. Забезпечується придбання сучасного технічного обладнання для функціонування Реєстру.

З’ясовується роль професійних факторів ризику у захворюваності на професійний рак серед медичних працівників.

  • Проблема професійного стресу, пов‘язаного з високим нервово- емоційним напруженням у осіб операторських професій та вдосконалення принципів психофізіологічного добору.

Започатковані дослідження присвячені розробці наукових основ психофізіологічної реабілітації бійців зони АТО, що постраждали від бойового стресу.

Триває з’ясування вікових закономірностей порушень адаптаційно-пристосувальних реакцій у працівників різних професій, що працюють за змінним графіком в екстремальних умовах (шахтарі, рятувальники, водії автотранспорту та ін.) та роль при цьому виснаження біоенергетичної активності КГМ і порушення вегетативних регуляцій діяльності серцево-судинної системи.

  • Удосконалення методів діагностики, лікування та профілактики професійних та професійно обумовлених захворювань.

Дослідження з цього напрямку присвячені з’ясуванню ролі генетичної складової у розвитку ХОЗЛ пилової етіології у шахтарів. Зокрема, ролі експресії генів «протеоліз-антипротеоліз» під впливом вугільного пилу.

Інститут є ініціатором впровадження методології оцінки професійних ризиків здоров’ю працюючих у шкідливих і небезпечних умовах праці як наукової основи для створення системи соціально-гігієнічного моніторингу здоров’я працюючого населення України. Це концепція знаходить втілення в епідеміологічних дослідженнях не лише професійної захворюваності серед працюючого населення, але взагалі – стану здоров’я працівників в залежності від умов праці та побуту стану довкілля. В першу чергу це стосується таких соціально значущих захворюванях як туберкульоз, ВІЛ/СНІД, різні форми гепатитів. Активно проводяться епідеміологічні дослідження, професійного раку.

На підставі широкомасштабних епідеміологічних досліджень разом з Колумбійським університетом обґрунтовано гігієнічний норматив Ra опромінення кришталика ока у виробничих умовах. Цей норматив затверджено на міжнародному рівні у складі Міжнародних основних стандартів радіаційної безпеки МАГАТЕ (Part 3, GSR) та введений вдію для країн-членів Європейського Союзу Директивою 2013/59/EUR-ATOM від 05.12.2013 р.

Важливим результатом досліджень інституту є встановлення залежності біологічної дії хімічних сполук (важких металів, пестицидів, інгібіторів корозії металів та ін.) від їх хімічної будови та фізико-хімічних властивостей; з’ясування взаємозв’язку загального і специфічного у Нації; відповіді на екзогенний вплив; закономірностей розвитку реакцій адаптації; компенсації та формування станів предпатології і патології при впливі хімічних сполук.

Нині в інституті започатковані дослідження з проблеми біобезпеки при виробництві наноматеріалів та застосуванні нанотехнологій. Сформовано новий напрямок промислової токсикології «нанотоксикологія».

За роки функціонування інституту, як академічної установи встановлені закономірності біологічної адаптації при комбінованій дії фізичних чинників різної енергетичної природи; встановлені взаємозв’язки між порушенням біоритмів у людини-оператора при змінній праці, розвитком внутрішнього десинхронозу та синдрому “хронічного стомлення” як підґрунтя для формування захворювань серцево-судинної та нервової "системи у працівників змінної праці; сформульовано гіпотезу про зв'язок рівня стресостійкості та надійності діяльності людини в залежності від складності вирішуваних завдань у стресових ситуаціях та розроблено адекватні методи досліджень для прогнозування надійності діяльності людини-оператора.

Обґрунтована та розроблена сучасна технологія психофізіологічної експертизи для її використання в системі професійного добору фахівців, що працюють в умовах підвищеної небезпеки.

Звичайною практикою наукової діяльності інституту є широке міжінститутське співробітництво, зокрема з установами НАН України Інститутом електрозварювання ім. Є.О.Патона, Інститутом фізіології ім. О.О.Богомольця, Інститутом біохімії ім. О.В.Палладіна, Інститутом кібернетики ім. В.М.Глушкова, Інститутом фізичної хімії ім. Л.В.Писаржевського та ін.

У творчому співробітництві з інститутом електрозварювання ім. Патона розроблено нову рецептуру зварювальних електродів з низьким вмістом Мп, що дозволило ліквідувати професійну захворюваність на Мп паркінсонізм серед зварювальників України, тоді як у провідних країнах світу (США, Франція, Німеччина та ін.) промислові корпорації і понині витрачають десятки мільйонів доларів на компенсації постраждалим від цього професійного захворювання.

Дослідження з зазначеного напрямку тривають у розробці нового покоління зварювальних електродів з низьким вмістом шестивалентного хрому, що є визнаним канцерогеном; впровадження цих розробок має призвести до суттєвого зменшення ризику захворювання на професійний рак серед електрозварювальників.

За участю Інституту розроблена високоефективна технологія демеркуризації для очищення ґрунтів, будівельних конструкцій та інших об’єктів довкілля. Нова технологія, що базується на використанні УЗ коливань, дозволяє вилучати до 99,9% ртуті, і тим самим забезпечує можливість повернення земельних ділянок для подальшої експлуатації.

На основі застосування сучасних інноваційних технологій інструментальних, клінічних та генетичних досліджень розроблено та вдосконалено стандарти діагностики професійних захворювань бронхолегеневої системи у шахтарів вугільних шахт, що відкриває нові можливості раннього виявлення проявів захворювань та своєчасного застосування заходів профілактики.

На базі клініки профзахворювань інституту створено «Центр медико- психофізіологічної реабілітації» де проліковано та пройшли реабілітацію понад 400 постраждалих учасників АТО.

Розроблено наукову методологію оцінки канцерогенних ризиків в усіх галузях економічної діяльності України, на основі даних про канцерогенний потенціал агентів та рівнів експозиції.

Налагоджено Національний епідеміологічний моніторинг за канцерогенними ризиками та онкологічною захворюваністю працівників азбестоцементного виробництва в Україні, працівників з підземного добування уранових руд, що стало підставою для розробки нових підходів щодо профілактики онкологічної патології.

З метою впровадження ефективної стратегії енергозбереження обґрунтовані гігієнічні нормативи світлодіодного освітлення для промислових підприємств.

Розроблені нормативи геомагнітного поля на робочих місцях у складі «Державних санітарних норм і правил захисту населення від пливу електромагнітних випромінювань» ДСН 239-ХХХХ.

Інститут готує висококваліфіковані кадри - за післявоєнні роки підготовлено 47 докторів і 220 кандидатів наук Допомога в підготовці кадрів надавалася інститутам Узбекистану, Арменії, Грузії, Молдови, країн, що розвиваються. З 1976 року при Інституті працює спеціалізована Рада із захисту докторських дисертацій, де за час, що минув, було захищено 86 докторських та 350 кандидатських дисертацій.

За результатами завершених наукових досліджень та науково- організаційної діяльності інституту як Головної Установи РПК МОЗ та НАМН України «Гігієна праці і профпатологія» створена національна законодавча база в галузі гігієни праці та професійної патології.

Серед найважливіших нормативних документів останнього часу слід виділити розроблену ІМП «Гігієнічну класифікацію праці ...», що є основоположним гігієнічним нормативом для проведення атестації робочих місць згідно з Постановою КМУ ... і надання соціальних пільг і компенсацій працюючим у шкідливих і небезпечних умовах праці.

Крім того, лише за останні п’ять років розроблено та затверджено МОЗ 635 гігієнічних нормативів вмісту пестицидів в об’єктах навколишнього середовища та 837 регламентів їх безпечного застосування.

Розроблена законодавчо-нормативна база слугуватиме підґрунтям для наглядової діяльності новостворених державних служб - Державної служби з питань праці і Державної служби з безпеки харчових продуктів і захисту прав споживачів.

Основні напрями діяльності інституту в найближчому майбутньому будуть розвиватися на основі інтеграції експериментальних та епідеміологічних досліджень, більш повного використання досягнень молекулярної біології, генетики, імунології для поглибленого пізнання механізмів дії фізичних, хімічних і біологічних факторів виробничого та оточуючого середовища.

Результати досліджень за цими та іншими напрямами стануть основою для подальшого удосконалення системи профілактики професійних та виробничо обумовлених захворювань.