COVID-19




ЗАПОБІГАННЯ РОЗВИТКУ ГОСТРОГО ПРОФЕСІЙНОГО ЗАХВОРЮВАННЯ НА COVID-19 СЕРЕД ПРАЦЮЮЧИХ

Реальну загрозу захворіти на COVID-19 зараз мають як працівники закладів охорони здоров’я, що безпосередньо контактують із зараженими пацієнтами, їх біологічними рідинами, так і працівники інших установ, організацій та служб, які можуть мати вірогідний контакт із носіями, або хворими в інкубаційному періоді. Під час карантинних заходів такому ж ризику піддаються працівники транспорту (громадський транспорт, залізничний, повітряний, водний, тощо), аптек, торговельної мережі, що реалізує харчові продукти, робітники АЗС, а також працівники МВС, прикордонники, тощо.

Наразі є потреба визначити, що серед існуючих інфекційних захворювань, які займають провідне місце в структурі професійних захворювань медпрацівників, з’явився новий фактор - коронавірус SARS-CoV-2. COVID-19 визнаний МОЗ України в лютому 2020 року особливо небезпечною хворобою. (Наказ МОЗ України від 25.02.2020 р. №521 «Про внесення зміни до Переліку особливо небезпечних, небезпечних інфекційних та паразитарних хвороб людини і носійства збудників цих хвороб») https://moz.gov.ua/en/article/ministry-mandates/nakaz-moz-ukraini-vid-25022020--521-pro-vnesennja-zmini-do-pereliku-osoblivo-nebezpechnih-nebezpechnih-infekcijnih-ta-parazitarnih-hvorob-ljudini-i-nosijstva-zbudnikiv-cih-hvorob

Вищенаведений факт стає переконливим свідченням того, що медичні працівники відносяться до групи високого ризику (4 клас – небезпечні умови праці; Додаток 3 до «Гігієнічної класифікації праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу» від 08.04.2014 № 248) - за цим біологічним фактором. https://zakon.rada.gov.ua/go/z0472-14

На час пандемії кожна людина, яка звертається за медичною допомогою, має розглядатися як потенційний носій вірусу, тому організаційні та профілактичні заходи доцільно спрямовувати, в першу чергу, на контроль за станом умов праці і здоров’ям медперсоналу.

Медичні працівники мають забезпечуватися інструктивно-методичними документами, аптечками для проведення термінової профілактики при аварійних ситуаціях, необхідним набором медичного інструментарію для одноразового використання, дезінфекційними засобами для проведення знезараження (http://dsp.gov.ua/rekomendatsii-dlia-robotodavtsiv-shchodo-provedennia-dezinfektsiinykh-zakhodiv-z-metoiu-nedopushchen). Обов’язковою умовою є робота у спеціальному медичному одязі та з використанням засобів індивідуального захисту (маски, респіратори, рукавиці). Ці заходи дозволяють уникнути контакту шкіри та слизових оболонок працівника з біологічними рідинами пацієнтів..

Загальні рекомендації роботодавцям (http://oppb.com.ua/news/yak-diyaty-robotodavcyam-z-metoyu-zapobigannya-koronavirusu?fbclid=IwAR1T_3qUSY2iAXmHd-Ay7R6CWZD2z9PMvkWyFrexv_A2dlwDnBd5llj9rQw) на час роботи під час карантину викладені на сайті Державної служби України з питань праці. Дотримання цих рекомендацій з відповідним контролем може в значні мірі забезпечити збереження здоров’я працівників (див. нижче).

Насамперед, з метою недопущення поширення випадків COV1D–19, на робочих місцях має постійно проводитися профілактична дезінфекція робочої зони. Дезінфекція робочої зони виконує одну із найважливіших функцій в профілактиці інфекційних захворювань серед працівників. Від якості дезінфекційних заходів, проведених на робочих місцях, залежить здоров’я і життя багатьох працівників.

Дезінфекція – це комплекс заходів, спрямованих на знищення збудників інфекційних захворювань на об’єктах навколишнього середовища з метою розриву механізму передачі інфекцій, тобто на шляхах їх передачі від джерела інфекції до чутливого організму.

Одним із головних чинників передачі коронавірусу SARS-CoV-2, вважаються об’єкти навколишнього середовища, на яких можливе їх тривале виживання й накопичення. Для того, щоб розірвати механізм його передачі, всі потенційно заражені об’єкти навколишнього середовища мають підлягати якісному очищенню та дезінфекції.

Профілактична дезінфекція проводиться систематично в місцях ймовірної присутності джерела збудника – хворого або «здорового» носія в лікувально-профілактичних установах, харчових виробничих підприємствах, готелях, закладах громадського харчування тощо. Така процедура допомагає запобігти поширенню й накопиченню збудника захворювання в навколишньому середовищі.

Зараз найбільш актуальним є проведення вологого прибирання із застосуванням дезінфекційних засобів, а також провітрювання приміщень як найбільш простого та доступного способу запобігання та розповсюдження вірусу.

Хімічну дезінфекцію здійснюють дезінфікуючі засоби – це спеціальні препарати, призначені для знищення різних збудників інфекційних хвороб, які пройшли державну реєстрацію в Україні та мають відповідне свідоцтво.

При виборі дезінфектантів для проведення дезінфекційних заходів з метою недопущення поширення випадків COV1D–19 варто надати перевагу деззасобам, в інструкції до використання яких передбачено знезараження вірусних агентів. Крім того, рекомендується обирати препарати, які не пошкоджують об’єкти обробки, не мають різкого запаху, є безпечними для користувачів і навколишнього середовища, прості в приготуванні робочих розчинів, тощо.

При проведенні профілактичної дезінфекції, зокрема, в офісних приміщеннях, деззасобами обов’язково мають оброблятися поверхні, до яких часто торкається багато людей (ручки дверей, спинки стільців, ручки на дверцятах холодильника, стаціонарні телефони та інші пристрої спільного користування).

Варто зазначити, що такі засоби як «Білизна», «Доместос» та їм подібні є миючими, а не дезінфікуючими і призначені для використання в домашніх умовах. В організованих колективах та місцях масового перебування людей, де є загроза одночасного їх інфікування, необхідно застосовувати більш дієві деззасоби.

У місцях скупчення людей потрібно проводити вологе прибирання всіх приміщень з використанням дезінфекційних засобів не менше 3-х разів за зміну з ретельним провітрюванням.

У транспортних засобах на час карантину потрібно проводити вологе прибирання із застосуванням деззасобів після закінчення робочої зміни і висадки пасажирів, а протягом дня проводити вологе прибирання транспортного засобу. Дезінфекції підлягають: підлога, двері, поруччя, сидіння, кабіна водія; дезінфекція має здійснюватися протиранням або зрошенням (гідропульт або розпилювач рідини). Норми витрат робочого розчину на 1 м2 відображені в інструкціях до препаратів. Після закінчення дезінфекційної експозиції (витримки) транспортний засіб потрібно провітрити протягом 15 хвилин та ретельно промити водою до зникнення запаху деззасобу.

Персонал, який виконує роботи із застосуванням робочих розчинів деззасобів, має бути забезпечений індивідуальними засобами захисту – халат, косинка/шапочка, одноразові гумові рукавички, респіратор, взуття, що підлягає дезінфекції. Після проведення дезінфекції необхідно зняти гумові рукавички і обробити руки спиртовим антисептиком.

Водіїв транспортних засобів та кондукторів необхідно забезпечити респіраторами та спиртовим антисептиком на зміну (до 12 годин). Слід звернути увагу, що практично таких саме методів профілактики мають дотримуватися і водії таксі.

Зараз Державна служба України з питань праці, Фонд соціального страхування України за участю експертів та науковців, до складу яких входять і фахівці ДУ «Інститут медицини праці ім. Ю.І.Кундієва НАМН України», продовжують розгляд проблеми забезпечення соціальними гарантіями саме тих осіб, які прямо постраждали від пандемії (http://www.fssu.gov.ua/fse/control/main/uk/publish/article/968310). Це, у першу чергу, медичні працівники, які захворіли на важку форму COVID-19, а також особи, зайняті обслуговуванням населення, самоізольовані під медичним наглядом і в спеціалізованих закладах охорони здоров’я. Це зазначає у своїх виступах директор виконавчої дирекції Фонду Олена Дума.

У разі захворювання працівника, який мав безпосередній контакт з хворими на короновірусну інфекцію, його захворювання може бути визнаним як професійне. Основні вимоги щодо визнання такого захворювання, як гострого професійного визначаються у «Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві», яке затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 р. №337 (https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-zatverzsliduvannya-ta-obliku-neshchasnih-vipadkiv-profesijnih-zahvoryuvan-ta-avarij-na-virobnictvi).

Зазначений Порядок не розповсюджується на працівників МВС та прикордонників, які мають свою систему законодавчих та нормативно-правових актів.

Гостре професійне захворювання (отруєння) — захворювання (або смерть), що виникло після однократного (протягом не більш як однієї робочої зміни) впливу на працівника шкідливих факторів фізичного, біологічного та хімічного характеру (у тому числі інфекційні, паразитарні, алергійні захворювання).

Згідно Порядку на підприємстві (в установі, організації) наказом утворюється комісія з розслідування гострих професійних захворювань (отруєнь), що не підлягають спеціальному розслідуванню, не пізніше наступного робочого дня після отримання інформації про нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) від безпосереднього керівника робіт, повідомлення від закладу охорони здоров’я, заяви потерпілого, членів його сім’ї чи уповноваженої ним особи. До комісії в цьому випадку обов’язково залучають лікаря з гігієни праці територіального органу Державної служби України з питань праці. В разі настання смертельного випадку, в тому числі, і від інфекційного професійного захворювання, проводиться спеціальне розслідування і комісія створюється територіальним органом Держпраці.

На сьогодні Верховна Рада, Кабінет Міністрів України, майже всі міністерства та відомства, в тому числі - Державна служба України з питань праці та Фонд соціального страхування України, продовжують опрацьовувати і приймати законодавчі рішення щодо запобігання поширеності коронавірусу SARS-CoV-2, який викликає захворювання COVID-19.


Роз’яснення щодо розслідування випадків ГРВІ (коронавірусної інфекції) COVID-19 у медичних та інших працівників, що пов’язані з виконанням професійних обов’язків в умовах підвищеного ризику зараження на COVID-19

На численні звернення Головних управлінь (Управлінь) Держпраці щодо надання роз’яснень стосовно процедури проведення розслідування випадків гострої респіраторної вірусної інфекції (коронавірусної інфекції) Державна служба України з питань праці повідомляє.

Процедуру проведення розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві визначено Порядком розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 337 (далі – Порядок).

Згідно з пунктом 3 Порядку нещасний випадок – обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов’язків або в дорозі (на транспортному засобі підприємства чи за дорученням роботодавця), внаслідок яких заподіяно шкоду здоров’ю, зокрема від одержання поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, гострого професійного захворювання (отруєння) та інших отруєнь, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрусу, зсуву, повені, урагану тощо), контакту з представниками тваринного та рослинного світу, які призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день, зникнення тощо.

Гостре професійне захворювання (отруєння) – захворювання (або смерть), що виникло після однократного (протягом не більш як однієї робочої зміни) впливу на працівника шкідливих факторів фізичного, біологічного та хімічного характеру (у тому числі інфекційні, паразитарні, алергійні захворювання).

Пунктами 4, 5 та 7 Інструкції про застосування переліку професійних захворювань, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України, Академією медичних наук України, Міністерством праці та соціальної політики України від 29.12.2000 № 374/68/338, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.01.2001 за № 68/5259, визначено, що якщо етіологія професійного захворювання не вказана в Міжнародній класифікації хвороб і
споріднених проблем (МКХ-10), застосовують код Y 96 (фактори, пов’язані з умовами праці).

Діагноз гострого професійного захворювання (інтоксикації), що виникає на виробництві, встановлюється лікарем будь-якого лікувально-профілактичного закладу після обов’язкової консультації з профпатологом та лікарем з гігієни праці.

При гострих професійних захворюваннях інфекційного походження (вірусний гепатит, бруцельоз, сибірська виразка, кліщовий енцефаліт та інші) діагноз установлюється лікарем-інфекціоністом та профпатологом з урахуванням епідрозслідування.

Отже, лабораторно підтверджені випадки інфікування COVID-19 медичних та інших працівників, що пов’язані з виконанням професійних обов’язків в умовах підвищеного ризику зараження на COVID-19 (надання медичної допомоги хворим на інфекційні хвороби, роботи з живими збудниками та в осередках інфекційних хвороб, дезінфекційні заходи тощо), розслідуються як випадки гострого професійного захворювання відповідно до вимог Порядку.

Водночас, потрібно зауважити, що на виконання абзацу другого пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 “Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19” щодо своєчасного і повного проведення профілактичних і протиепідемічних заходів, у разі проведення спеціальних розслідувань нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, відповідно до Порядку, до закінчення карантину рекомендує:

– проводити розподіл обов’язків членів комісій з урахуванням обмеження контактного спілкування між членами комісії та особами, що можуть бути залучені до розслідування нещасного випадку, зокрема, делегувати представникам роботодавця виконання тих обов’язків комісії, визначених пунктом 33 Порядку, необхідність виконання яких передбачає перебування членів комісії на території суб’єкта господарювання;

– опитування свідків, зустріч з потерпілим, членами його сім’ї або уповноваженою ним (ними) особою, проводити обмеженим складом членів комісії (один-два), в разі необхідності засідання комісії проводити обмеженим складом з додержанням вимоги щодо кворуму, та з використанням конференц-зв’язку і інших сучасних засобів зв’язку;

– виконувати інші обов’язки комісії, визначені пунктом 33 Порядку, та здійснювати документальне оформлення матеріалів розслідування з урахуванням обмежень, пов’язаних із запровадженням карантинних заходів.

Довести вищезазначені рекомендації до відома комісій підприємств з розслідування нещасних випадків та/або гострих професійних захворювань (отруєнь) та відповідних робочих органів Фонду соціального страхування України.

Водночас зазначаємо, з метою контролю за своєчасністю та об’єктивністю проведення розслідувань нещасних випадків та/або гострих професійних захворювань (отруєнь), аварій, підготовкою матеріалів розслідування, посадовим особам територіальних органів Держпраці використовувати повноваження відповідно до чинного законодавства, зокрема, передбачені пунктами 54-58 Порядку.

Джерело: http://dsp.gov.ua/roz-iasnennia-shchodo-rozsliduvannia-vypadkiv-hrvi-koronavirusnoi-infektsii-covid-19-u-medychnykh-ta-inshykh-pratsivnykiv-shcho-pov-iazani-z-vykonanniam-profesiinykh-obov-iazkiv-v-umovakh-pidvyshcheno/?fbclid=IwAR3UHl5wIIBvwePJwFseD3e4GpS39dzuHrqTg4q6_F0xvQhjHZcP90b8YGI#


________________________________________________________________________________________

ЗВЕРНЕННЯ
ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ
З ПИТАНЬ ПРАЦІ ДО РОБОТОДАВЦІВ

________________________________________________________________________________________

Держпраці з метою протидії поширенню на території України гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом Covid-19, та збереженням здоров’я населення звертається до роботодавців з наступним:

  • забезпечити на робочих місцях дотримання належних санітарно-гігієничних умов праці;
  • поширити інформацію серед працівників щодо профілактики захворювання на коронавірус.

Шановні керівники, будьте уважні до здоров’я підлеглих!

Фахівці Держпраці рекомендують роботодавцям вжити заходів щодо запобігання коронавірусу:

Забезпечити (за можливості):

  • моніторинг стану здоров’я працівників на наявність симптомів захворювання у вигляді підвищення температури тіла, утрудненого дихання;
  • необхідну кількість миючих та антисептичних засобів для рук працівників та захисних медичних масок;
  • регулярне провітрювання приміщень та вологе прибирання;
  • щоденну дезінфекцію обладнання та робочої зони.

Рекомендації для роботодавців щодо дій у разі виявлення працівників з підозрою на коронавірус:

  • працівникові необхідно одягнути маску і негайно направити його до закладу охорони здоров’я;
  • провести дезінфекцію поверхонь, з якими контактували працівники з ознаками захворювання за допомогою хлоровмісних або спиртовмісних засобів.

ПРОФІЛАКТИКА ІНФІКУВАННЯ КОРОНАВІРУСОМ

Відповідальне ставлення працівників та роботодавців до власного здоров’я та здоров’я оточуючих!

  • Основна теза: Захворів — сиди вдома. Не варто ризикувати власним здоров’ям та здоров’ям інших.
  • У разі погіршення стану — потрібно звернутись до свого сімейного лікаря.
  • Керівнику потрібно забезпечити недопущення перебування на робочому місці працівників з симптомами гострого респіраторного захворювання, підвищеної температури тіла та особливо осіб, що повернулись з відпустки або з відрядження з країн, в яких були зареєстровані випадки Covid-19.

Діагностика. Як визначити на початкових стадіях коронавірус?

  • На початковій стадії коронавірус має такі ж симптоми, що і інші гострі вірусні захворювання. Визначити можуть тільки спеціальні тести.
  • Найпоширенішими симптомами є головний біль, кашель, лихоманка та утруднення дихання, в деяких випадках — діарея або кон’юнктивіт.
  • Новий штам коронавірусу може викликати тяжку форму пневмонії. В цьому його небезпека.
  • Важливо! Вчасне діагностування. Так як за симптоматикою коронавірус нічим не відрізняється від інших вірусних хвороб, то важливо відразу звернутись до лікаря. Якщо ви протягом останні 14 днів повернулись із країни, в якій зафіксовані випадки коронавірусу або ж спілкувались із людиною, яка контактувала із тим, хто прибув до України з країн де зафіксовані випадки коронавірусу — відразу попередьте про це свого сімейного лікаря. Надалі — лікар має алгоритм дій, що робити.

Хто є групою ризику?

  • Перебіг хвороби залежить від імунітету людини. Вразливою групою є люди похилого віку та люди із хронічними хворобами і слабким імунітетом, вони більш схильні до розвитку важких захворювань. Також після фіксації випадків коронавірусу вразливою групою є медичні працівники.
  • Контактна особа при випадку Covid-19 — особа, яка наразі не має симптомів, але яка контактувала, або ймовірно контактувала із особою, хворою на Covid-19. Особи, які мали прямий фізичний контакт з хворим на Covid-19 (наприклад, через рукостискання).
  • Особи, що мали незахищений прямий контакт із інфекційними виділеннями (наприклад через кашель, торкання використаних паперових хустинок голими руками тощо).
  • Особи, які контактували особисто з хворими на Covid-19 на відстані до 2 метрів та більше 15 хвилин.
  • Особи, які перебували у закритому середовищі (наприклад, аудиторія, кімната для переговорів, зал очікування лікарні тощо) з хворими на Covid-19 на відстані до 2 метрів та більше 15 хвилин.
  • Пасажири літака, які сиділи на відстані двох місць (у будь-якому напрямку) від хворого на Covid-19, супутники або особи, які надають догляд та члени екіпажу, що обслуговують в тій частині літака, де розміщений індексний випадок (якщо тяжкість симптомів або пересування хворого вказують на більш велику експозицію, контактними можуть вважатися всі пасажири секції або всі пасажири літака).

Як можна заразитися? Як передається вірус?

  • Наразі відомо, що новий коронавірус передається краплинним та контактним шляхами.
  • Вірус не циркулює у повітрі. Він не здатний переміщатись на далекі відстані. Він є тільки в крапельках, які людина видихає під час кашлю чи чханню. Відстань — це гарантія безпеки. Це фактор переривання епідемічного ланцюга. Тому, заразитись неможливо навіть від інфікованої людини, якщо ви не знаходитесь безпосередньо поруч із інфікованим (нагадуємо, це максимум — 1,5–2 м).
  • На поверхнях вірус може жити близько 3 годин. Тому важливо дезінфікувати поверхні, ручки дверей і т. д.
  • Переважає контактний шлях, коли вірус потрапляє на слизові оболонки носа, очей через руки або інші предмети (хустинку, рукавиці) після торкання до об’єктів (тварин, м’яса, риби, дверних ручок, поручнів), що забруднені виділеннями із дихальним шляхів хворого чи інфікованого.
  • Краплинним шляхом вірус передається від людини до людини під час кашлю або чхання у тісному контакті, коли утворюються краплі діаметром понад 5 мкм. Коронавіруси не здатні зберігати інфектогенність (заразність) під час передавання на далекі відстані. Тому тісним контактом вважають відстань менше 1 м.

Як довго вірус живе на поверхнях?

  • За попередньою інформацією вірус може виживати на поверхнях лише протягом 3 годин. Прості дезінфікуючі засоби можуть вбити вірус, унеможливлюючи зараження людей.

Рекомендації як убезпечити себе від зараження:

1. Ретельно і часто мийте руки з милом чи обробляйте їх антисептиком.

Миття рук з милом:

  • тривалість процедури — 20–40 с;
  • вода має бути теплою (комфортної температури), а не холодною чи гарячою;
  • обов’язкова процедура, якщо руки видимо забруднені, після приходу з вулиці, перед прийомом їжі, після відвідування туалету, якщо відсутній антисептик для рук.

Обробка рук спиртовмісним антисептиком:

  • спиртовмісний антисептик для рук — розчин із вмістом спирту 60–80% або із 2% хлоргексидину (інші засоби, що реалізують як «антисептик для рук», наприклад настій ромашки або розчини із 40% вмістом спирту, не є такими);
  • антисептик має покривати всю поверхню шкіри рук (в середньому на одну обробку слід використовувати 3 мл розчину, а це 24–27 «пшиків» кишеньковим диспенсером, тому рекомендовано його просто наливати в долоню);
  • тривалість обробки — близько 30 с;
  • особливу увагу приділіть нігтям (там накопичується найбільше бруду);
  • обов’язкова процедура в разі будь-яких контактів із (потенційно) забрудненими об’єктами;
  • у разі частого користування антисептиком застосовуйте крем для рук, щоб уникнути підсушування та утворення тріщин шкіри;
  • контролюйте доступ маленьких дітей до антисептика (він містить спирт і токсичний для прийому всередину).

2. Уникайте скупчення людей.

3. Якщо ви захворіли, залишайтеся вдома і зверніться до лікаря.

4. Використовуйте захисну маску:

  • обов’язково — якщо захворіли і маєте респіраторні симптоми (кашель, нежить);
  • якщо перебуваєте у місцях великого скупчення людей — з метою додаткового захисту.

Використовуйте маску правильно:

  • вона має покривати ніс і рот;
  • вона має щільно прилягати, без відступів по краях;
  • заміняйте маску, щойно вона стала вологою;
  • не чіпайте зовнішню частину маски руками, а якщо доторкнулися, помийте руки з милом чи обробіть спиртовмісним антисептиком;
  • заміняйте маску щочотири години;
  • не використовуйте маску повторно.

Додаткові рекомендації працівникам на об’єктах харчування

По термообробці необхідно суворо дотримуватись існуючих вимог до приготування страв.

Миття посуду повинно проводитись строго по інструкції:

  • видалення залишків їжі;
  • миття щіткою за температури води 50 градусів з миючими засобами;
  • миття з додаванням дезрозчину у іншій ємності (ванні);
  • ополіскування під проточною водою температурою не менше 65 градусів — це також в окремій ємності;
  • просушування на спеціальних полицях.

За матеріалами Держпраці

http://oppb.com.ua/news/yak-diyaty-robotodavcyam-z-metoyu-zapobigannya-koronavirusu?fbclid=IwAR1T_3qUSY2iAXmHd-Ay7R6CWZD2z9PMvkWyFrexv_A2dlwDnBd5llj9rQw

________________________________________________________________________________________


Щодо документів дозвільного характеру на проведення дезінфекційних робіт

Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 далі - Закон України про захист населення) визначено правові, організаційні та фінансові засади діяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, спрямованої на запобігання виникненню і поширенню інфекційних хвороб людини, локалізацію та ліквідацію їх спалахів та епідемій, встановлює права, обов'язки та відповідальність юридичних і фізичних осіб у сфері захисту населення від інфекційних хвороб.

Згідно з визначенням, наведеним у статті 1 Закону України про захист населення, дезінфекційні заходи (дезінфекція, дезінсекція, дератизація) - заходи щодо знищення у середовищі життєдіяльності людини збудників інфекційних хвороб (дезінфекція) та їх переносників - комах (дезінсекція) і гризунів (дератизація).

Статтею 33 Закону України про захист населення визначено види і порядок проведення дезінфекційних заходів.

Крім того, відповідно до частини четвертої статті 33 Закону України про захист населення порядок проведення профілактичних, поточних і заключних дезінфекційних заходів встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров'я з урахуванням особливостей збудників інфекційних хвороб, факторів передачі інфекції, тощо. Дезінфекційні засоби передбачено статтею 34 Закону України про захист населення.

Крім того, частиною першою статті 4 Закону "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" передбачено, що виключно законами, які регулюють відносини, пов'язані з одержанням документів дозвільного характеру, встановлюються, зокрема, необхідність одержання документів дозвільного характеру та їх види.

Виходячи з аналізу чинного законодавства України, необхідності одержання документів дозвільного характеру на проведення дератизаційних, дезінсекційних, дезінфекційних робіт не передбачено жодним законом України.

Більш детальні роз'яснення можуть бути надано Міністерством охорони здоров'я України.


Профілактичні заходи щодо зниження ризику зараження COVID-19 за рекомендаціями ВООЗ та МОЗ України

Узагальнений на сьогодні досвід свідчить, що SARS-CoV-2 – збудник COVID-19, передається між людьми повітряно-крапельним шляхом, а також через тісні контакти. У групі осіб із найбільшим ризиком зараження - особи, які перебували в тісному контакті з хворим або особи, які піклуються про хворих. Профілактичні заходи є ключовими, і вони є однаковими як для сфери охорони здоров'я, так і для населення в цілому. Найбільш ефективними профілактичними заходами для населення є: часта обробка рук спиртовмісним антисептиком, якщо руки візуально не забруднені, та додатково спочатку з милом і водою, якщо руки брудні; уникання торкання очей, носа та рота; респіраторна гігієна та етикет кашлю: кашель або чхання в зігнутий лікоть або хустинку з її утилізацією в подальшому; носіння медичної маски і дотримання гігієни рук після зняття та утилізації маски; підтримання соціальної дистанції (не менше 1,5 м) від оточуючих, особливо від осіб з респіраторними симптомами.

Профілактичні дезінфекційні заходи регулюються на законодавчому рівні Законом України від 06.04.2000 № 1645 – ІІІ «Про захист населення від інфекційних хвороб» ст. 33. https://zakon.rada.gov.ua/go/1645-14

Існує дезінфекція профілактична, поточна та заключна. Дезінфекція визначається як комплекс заходів, спрямованих на знищення збудників інфекційних захворювань на об’єктах навколишнього середовища з метою розриву механізму передачі інфекцій, тобто на шляхах їх передачі від джерела інфекції до чутливого організму.

Дезінфекція поверхонь є однією із найважливіших функцій в профілактиці інфекційних захворювань, як серед населення, так і серед працівників. З метою недопущення поширення випадків COV1D–19 у різних приміщеннях саме профілактична дезінфекція повинна проводитися постійно. Профілактична дезінфекція, особливо у період карантину, повинна проводитися систематично в усіх місцях ймовірної присутності джерела збудника інфекції – хворого або «здорового» носія (заклади охорони здоров’я, аптеки, банки, магазини, харчові виробничі підприємства, готелі, заклади громадського харчування, також житлові приміщення під час перебування в них інфекційних хворих чи бактеріоносіїв тощо).

Для проведення дезінфекції використовують такі способи знезараження об’єктів: механічний, фізичний, хімічний, комбінований.

Найпростішим є механічний спосіб, який забезпечує видалення мікроорганізмів з предметів, що підлягають знезараженню. Він передбачає обмивання, миття і чищення, підмітання, вологе прибирання, обробку пилососом, вентиляцію та інші звичайні прийоми прибирання приміщень і дотримання правил особистої гігієни.

Фізичний спосіб зводиться до застосування різних видів високої температури (кип’ятіння, спалювання, стерилізація), УФ опромінення, обробка ультразвуком тощо. Фізичний спосіб забезпечує загибель патогенних мікроорганізмів та вірусів.

Для хімічного способу дезінфекції застосовують хімічні речовини – дезінфекційні засоби. Важливим моментом є дотримання регламенту та режимів дезінфекції.

Кожен з зазначених вище способів дезінфекції може самостійно використовуватись на практиці, однак часто застосовують комбіновані способи дезінфекції, тим самим домагаючись посилення ефекту.

На даний час в Україні для проведення дезінфекційних заходів в боротьбі з інфекційними хворобами використовується багато різних препаратів. Одні з них виробляються в Україні, інші завозяться з-за кордону. Всі вони повинні бути зареєстровані в Державному реєстрі дезінфекційних засобів МОЗ України.

Всі препарати мають різну діючу речовину для обеззаражування бактеріологічних та вірусологічних збудників. Відрізняються по часу знезараження, кількості активної речовини для приготування робочого розчину та концентрації розчину для проведення дезінфекції. До кожного із препаратів, при його реєстрації, невід’ємною частиною є інструкція по використанню засобу.

Для проведення дезінфекційних заходів при ризику зараження CОVID-19 використовуються комбіновані препарати, що в своєму складі обов’язково мають активну речовину, яка діє на віруси різних інфекційних хвороб. Для проведення знезараження при COVID-19 ВООЗ та МОЗ України рекомендує використання хлорвмісних, спиртовмісних та препаратів, які мають комплекс четвертинних амонієвих сполук. Із великого спектру препаратів в реєстрі можна рекомендувати до використання такі ( Державний реєстр дезінфекційних засобів за 2018 рік. Державний реєстр дезінфекційних засобів за 2019 рік. https://moz.gov.ua/vidkriti-dani ) :

  • Хлорамін
  • Біонол Силфурс
  • Алосепт
  • Дісепт
  • ХСГдез3
  • Полідез
  • Анюс гель 85 НПК
  • Дезариус Хлор
  • Бланідас 300
  • Бланідас Актив
  • Хлор Лік від
  • Бланідас оксідез
  • Діозан Гіпо хлорид
  • Сан ікон
  • Саніфект
  • АХД-2000
  • АХД-2000 гель
  • Стерізол та інші
  • Вінсент – серветки
  • Вінсепт Експрес – серветки
  • VASEPT forte – серветки
  • та інші

Саме комбіновані препарати, які в своєму складі мають декілька діючих активних речовин, є найбільш ефективними для широкого використання в умовах карантину. Ці засоби мають поєднувати такі характеристики:

мати мийні, очищувальні та дезодоруючі властивості,

не пошкоджувати об’єкти, що піддаються знезараженню,

не потребувати змивання.

Одним з таких засобів є нейтральний дезінфектант очищувач CD-56, для якого фахівцями Інституту медицини праці імені Ю.І. Кундієва НАМН України була проведена санітарно-гігієнічна експертиза.

Були підготовлені МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ для застосування засобу “CD-256 нейтральний дезінфектант очищувач” з метою дезінфекції та передстерилізаційного очищення виробів медичного призначення.

Нейтральний дезінфектант очищувач CD-56 призначається для:

  • дезінфекції та чищення непористих поверхонь приміщень, медичних приладів, апаратів та обладнання, предметів умеблювання, устаткування та побутових приладів; дезінфекції, зокрема в ультразвукових очищувачах, виробів медичного призначення; предметів догляду хворих; обладнання для фізичних вправ; білизни, лабораторного посуду, іграшки, гумових килимків, санітарно-технічного обладнання; прибирального інвентарю при інфекціях бактеріальної (включаючи туберкульоз), грибкової та вірусної (включаючи гепатити і ВІЛ-інфекцію/СНІД) етіології у вогнищах інфекційних хвороб та в лікувально-профілактичних закладах при проведенні поточної та заключної дезінфекції;
  • проведення генеральних прибирань у лікувально-профілактичних, дитячих закладах та закладах соціального захисту;
  • дезінфекції санітарного транспорту;
  • проведення поточної, заключної, профілактичної дезінфекції та генеральних прибирань у лікувально-профілактичних закладах різного профілю, у приміщеннях установ, ділових та офісних приміщеннях, у дитячих і навчальних закладах, у закладах громадського харчування і торгівлі, складських приміщеннях для зберігання харчових продуктів, на комунальних об’єктах, у спортивно-оздоровчих закладах, на об’єктах розваг і відпочинку, у закладах соціального захисту та пенітенціарної системи, у приміщеннях військових частин, на всіх видах транспорту та об’єктах транспортної інфраструктури, на підприємствах харчової та харчопереробної промисловості, підприємствах та об’єктах громадського харчування і торгівлі, підприємствах ресторанного господарства, мікробіологічній, біотехнологічній, парфумерно-косметичній;
  • дезінфекції, суміщеної з достерилізаційним очищенням ручним і механізованим способами в установках ультразвукового очищення, виробів медичного призначення з різних матеріалів, включаючи стоматологічні інструменти, стоматологічні матеріали, жорсткі і гнучкі ендоскопи та інструменти до них в лікувально-профілактичних закладах;
  • дезінфекції високого рівня гнучких та жорстких ендоскопів та ендоскопічного обладнання;
  • дезінфекції на епідемічно значимих об’єктах інших галузей виробництва та сфери послуг, діяльність яких вимагає проведення дезінфекційних робіт відповідно до діючих санітарно-гігієнічних та протиепідемічних норм і правил, нормативно-методичних документів;
  • обробки об’єктів з метою попередження появи та знищення плісняви.