Журналісти провідних українських медіа ознайомилися з результатами досліджень, що висвітлюють вплив тривалого воєнного стресу на здоров’я працівників у тилу.
У заході взяли участь:
Богдан Божук (Bogdan Bozhuk), генеральний директор ДУ «Інститут медицини праці імені Ю.І. Кундієва НАМН України»; Анастасія Голотенко (Anastasiia Golotenko, експертка Координаційного центру з психічного здоров’я КМУ; Сергій Павловський (Сергій Павловський), директор КНДУ «Науково-дослідний інститут соціально-економічного розвитку міста».Богдан Божук наголосив, що хронічний воєнний стрес став системним фактором ризику для здоров’я населення:
«Сирени, блекаути, хронічний стрес — це не абстракції, а щоденне фізіологічне навантаження. Кожна нічна тривога в середньому скорочує сон на 39 хвилин і збільшує період неспання на 34 хвилини. У масштабі місяців і років це призводить до виснаження, зниження концентрації, зростання ризику помилок і загострення хронічних захворювань».
Він підкреслив, що без системних рішень — програм підтримки на робочому місці, розвитку телемедицини, мобільних медичних сервісів і реабілітації — Україна ризикує втратити значну частину трудового потенціалу в найближчі 5–10 років.
Окрему увагу приділено реабілітації ветеранів і ветеранок як одному з ключових напрямів роботи Інституту.
Богдан Божук зазначив, що сучасний підхід має бути комплексним:
«Реабілітація — це не лише відновлення після фізичних травм. Це психологічна підтримка, відновлення соціальних зв’язків і підготовка до повернення в професію або до нової діяльності».
У межах обговорення наведено міжнародні дані: дослідження 462 ізраїльських ветеранів із ПТСР показало, що освітньо-реабілітаційні програми підвищують рівень успішної соціальної інтеграції з 44% до понад 80%, а ймовірність успішної адаптації зростає у 19,5 раза.
Під час пресконференції також було представлено резолюції двох наукових заходів:
конференції «Охорона здоров’я працюючого населення»; симпозіуму «Наукові дні здоров’я».Документи містять пропозиції щодо формування державної стратегії охорони фізичного та психічного здоров’я працівників в умовах війни та у період післявоєнного відновлення.
Богдан Божук підкреслив:
«Наука має сенс тоді, коли вона стає основою управлінських рішень. Резолюції покликані забезпечити впровадження наукових напрацювань у державну політику».
Він також зазначив, що Інститут медицини праці імені Ю.І. Кундієва є унікальною для України установою, аналогічні якій функціонують у країнах G20 та ЄС, і має залишатися ключовим центром формування політики у сфері медицини праці.
Сергій Павловський акцентував увагу на економічних наслідках погіршення здоров’я працюючого населення:
втрата працездатності та хронічна втома безпосередньо знижують ВВП;недосипання, стрес і депресивні стани зменшують продуктивність і підвищують витрати на лікування;без збереження людського капіталу неможливе ефективне повоєнне відновлення економіки.Він також наголосив на необхідності синергії науки, державного управління та муніципального рівня для адаптації міського середовища до умов тривалого стресу.
Анастасія Голотенко представила підхід до впровадження Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» — ініціативи першої леді Олени Зеленської.
Особливу увагу приділено розвитку політик збереження ментального здоров’я на робочих місцях як ключового елементу підтримки людського капіталу.
Пресконференцію модерувала Яна Стринадко-Кропатницька (Яна Стринадко), радниця генерального директора з питань комунікацій.
