Лабораторія медико-біологічних критеріїв професійних впливів та гігієни праці у зварювальному виробництві

Керівник лабораторії д.с-г.н., с.н.с. Патика Т.І.

Лабораторія організована у 2017 році на базі двох існуючих в інституті лабораторій: «Медико-біологічні критерії професійних впливів» і «Токсикології аерозолів та гігієни праці у зварювальному виробництві».

Лабораторію «Медико-біологічних критеріїв професійних впливів» (лабораторія МБК) було засновано в 1985 році, шляхом об’єднання лабораторій біохімії та патоморфології, а також групи імунології.

Лабораторія біохімії була організована в інституті у 1928 р. У різні роки її керівниками були відомі вчені Г.Ф. Полак (1931-1936 рр.), Н.М. Петрунь (1954-1965 рр.), В.А. Остроухова (1965-1968 рр.).

Лабораторію патоморфології було організовано у 1964 р. У різні роки її керівниками були досвідчені фахівці в галузі клінічної та експериментальної патології д.мед.н., Маковська О.І. (1964-1965 рр.) та д.мед.н., Раппопорт М.Б. (1965-1973 рр.). З 1994 р. по 2013 р. лабораторію очолював к.мед.н. Стежка В.А., а з 2014 р. по 2017 р. – д.мед.н. Луговський С.П.

Лабораторія «Токсикологія аерозолів та гігієни праці у зварювальному виробництві» була створена в інституті в 1952 році за ініціативою директора інституту академіка Ю.І. Кундієва, яку тоді було підтримано Президентом НАН України академіком Б.Є. Патоном. Керівниками лабораторії у різні роки були д.мед.н., В.А. Кисиленко (1952-1954 рр.), д.мед.н., О.І. Маковська (1954-1960 рр.), д.мед.н., І.Т. Брахнова (1960-1972 рр.), к.мед.н., Л.М. Горбань (1978-2004 рр.), а в останні роки, з 2005 р. по 2017 р. – к.б.н., О.В. Демецька.

Сьогодні кадровий потенціал лабораторії медико-біологічних критеріїв професійних впливів і гігієни праці у зварювальному виробництві складають 2 доктори та 3 кандидати наук, 3 наукових співробітника без наукового ступеню, 1 провідний інженер і 2 аспіранти, які навчаються (один без відриву від виробництва) за спеціальністю «Гігієна та професійна патологія».

Основними напрямками наукових розробок лабораторії є:

  • дослідження особливостей порушення окислювального гомеостазу за показниками активності процесів ПОЛ і антиоксидантного захисту при дії на організм шкідливих хімічних речовин;
  • дослідження токсичної дії на організм зварювальних аерозолів із різним вмістом у них важких металів (заліза, марганцю, хрому, нікелю, міді, тощо) для обґрунтування безпеки нових видів зварювальних матеріалів, що розробляються в Інституті електрозварювання імені Е. О. Патона НАН України;
  •  дослідження цитотоксичності наночастинок/наноматеріалів та умов праці працівників для оцінки їх небезпеки при впровадженні у виробництво нових матеріалів і технологій, розроблених з використанням нанотехнологій;
  • обґрунтування нових методичних підходів до гігієнічного регламентування наноматеріалів у повітрі робочої зони;
  • експериментальна розробка способів, методів і критеріїв для оцінки ефектів біологічної та токсичної дії на організм наночастинок важких металів при різних способах їх уведення в організм;
  • експериментальні розробки по проблемі дермальної токсичності наночастинок важких металів (морфо-функціональних змін і порушень бар’єрних властивостей шкіри для з’ясування механізмів резорбції НЧ важких металів крізь непошкоджену шкіру).

Міждисциплінарний підхід при вирішенні наукових завдань в галузі нанобіонебезпеки забезпечують тісні творчі зв’язки лабораторії з іншими науковими установами та організаціями НАН, НАМН і МОЗ України.

Основними партерами лабораторії є:

– Інститут електрозварювання імені Е. О. Патона НАН України;

– Інститут кібернетики імені В. М. Глушкова НАН України (відділ сенсорних пристроїв, систем та технологій безконтактної діагностики);

– ДУ «Інститут геронтології імені Д.Ф. Чеботарьова НАМН України» (лабораторія морфології і цитології);

– ТОВ «Нанотехнології в медицині» (лабораторія електронної мікроскопії);

– ДП «Український науково-дослідний інститут медицини транспорту МОЗ України» (відділ гігієни і токсикології);

Теоретичне та науково-практичне значення результатів.

На основі комплексних імунологічних, біохімічних та морфологічних досліджень розроблені патогенетично обумовлені критерії ранньої діагностики наявності імунотоксичної дії важких металів, біологічні маркери експозиції та біологічної дії сполук свинцю та інших важких металів на організм.

Токсиколого-гігієнічні дослідження дозволили виявити провідні ланцюги патогенезу загально- токсичного впливу на організм лабораторних тварин зварювальних аерозолів різного хімічного складу.

Розроблено методологію гігієнічного регламентування аерозолів, обгрунтовано санітарні стандарти ГДК допустимого вмісту у повітрі робочої зони  марганець-, хром-, нікель-, фторвміщуючих зварювальних аерозолів.

Розроблені методи експрес-оцінки біологічної активності зварювальних аерозолів на культурі клітин, а також їх канцерогенної активності на тваринах в експериментах.

Вперше доведено здатність НЧ високодисперсного аморфного кремнезему з розмірами (6-7 та 54-55 нм) проникати у організм через легені та чинити мембранотоксичний пошкодуючий вплив на тканини печінки, нирок. При цьому визначено, що у патогенезі впливу суттєва роль належить активації перекисного окислення ліпідів, що призводить до порушення прооксидантно-антиоксидантної рівноваги в організмі.

Розроблені морфо-функціональні критерії впливу НЧ PbS різних розмірів на непошкоджену шкіру. Ці дані є інноваційними та дають основу для визначення механізму їх токсичної дії та шляхів надходження в організм для обґрунтування гігієнічних нормативів.

Перспективні наукові напрями:

визначення на молекулярному, субклітинному та клітинному рівнях механізмів токсичної дії НЧ важких металів на непошкоджену шкіру та їх резорбції в організм крізь шкіру;

токсикологічні та гігієнічні дослідження зварювальних аерозолів та їх наночастинок для обгрунтування наукових підходів гігієнічного регламентування

Лабораторія пропонує наступні послуги:

  1. виконання морфологічних, цитохімічних та біохімічних досліджень;
  2. санітарно-гігієнічні дослідження фізичних і хімічних факторів виробничого середовища;
  3. дослідження цитотоксичності наночастинок;
  4. вимірювання вмісту наночастинок у повітрі робочої зони;
  5. дослідження концентрації ультрадиспресних частинок у зварювальному виробництві;
  6. атестація робочих місць за умовами праці для обґрунтування пільг і компенсацій;
  7.  санітарно-епідеміологічна експертиза вітчизняної та імпортованої продукції, а також нових видів продукції, що виробляється на основі використання нанотехнологій і наноматеріалів.