Лабораторія канцерогенної небезпеки та профілактики професійного раку

Історія

Перші дослідження з проблеми професійного раку в ДУ «ІМП імені Ю. І. Кундієва НАМН» розпочались ще у 50-і роки ХХ сторіччя (Ю. І. Кундієв, О. П. Краснюк, М. О. Єршова та ін.).

В 90-х роках ХХ сторіччя в ДУ «ІМП імені Ю. І. Кундєіва НАМН» були здійснені комплексні медико-біологічні, гігієнічні та клінічні дослідження професійного раку серед зварювальників, працівників металургійних та машинобудівних заводів (Ю. І. Кундієв, О. П. Краснюк, Л. М. Горбань, Т. К. Кучерук, І. П. Лубянова, О. В. Демецька, П. М. Вітте та ін.).

Впродовж 2004 – 2008 рр. на базі відділу епідеміологічних досліджень ДУ «ІМП імені Ю. І. Кундєіва НАМН» було проведено широкомасштабні епідеміологічні та клініко-статистичні дослідження ризику виникнення професійного раку серед працюючих у різних галузях економічної діяльності України (А. М. Нагорна, Д. В. Варивончик та ін.).

Відповідно до Рішення наукової ради з теоретичної та профілактичної медицини при Президії АМН України від 17 липня 2008 р. з 01.01.2009 р. в ДУ «ІМП імені Ю. І. Кундєіва НАМН» в структурі відділу епідеміологічних досліджень створено спеціалізовану наукову лабораторію епідеміології та профілактики професійного раку (завідувач – д. мед. н. Д. В. Варивончик).

Після ратифікації Україною Конвенції МОП №139 «Про боротьбу з  небезпекою, спричинюваною канцерогенними речовинами й агентами у виробничих умовах, та заходи профілактики» (Закон України № 1956-VІ від 10.03.2010 р.), виникла необхідність тривалого наукового супроводу впровадження на державному рівні заходів боротьби з професійним раком, тому з 01.01.2011 р. в ДУ «ІМП імені Ю. І. Кундєіва НАМН» було створено відокремлений науковий підрозділ – лабораторію канцерогенної небезпеки та профілактики професійного раку (завідувач – д. мед. н. Д. В. Варивончик).

        МЕТА ДІЯЛЬНОСТІ –наукове забезпечення національної системи профілактика професійного раку в Україні.

ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ І ФУНКЦІЇ ЛАБОРАТОРІЇ
1. Проведення наукових досліджень в напрямку:

–      забезпечення заходів з санітарного нагляду, атестації робочих місць для оцінки канцерогенної небезпеки виробництв різних видів економічної діяльності;

–      визначення епідеміологічних та медико-соціальних закономірностей захворювання населення на професійний рак;

–      встановлення етіологічних факторів, закономірностей патогенезу та клінічного перебігу професійного раку;

–      розробки заходів з ранньої діагностики, обґрунтування експертних критеріїв для встановлення професійного раку;

–      обґрунтування заходів системної профілактики професійного раку.

2.Підготовка науковців та лікарів з питань  контролю канцерогенної безпеки та профілактики професійного раку й споріднених питань.

3.Сприяння поширенню наукової інформації щодо стану канцерогенної небезпеки на виробництвах України та заходів системної профілактики професійного раку й споріднених питань серед державних службовців, роботодавців, профспілок, працівників системи охорони здоров’я, працівників канцерогенонебезпечних виробництв та інших зацікавлених.

4.Виконання замовлень, експертної роботи та фундаментальних й прикладних наукових досліджень щодо реалізації заходів, передбачених п. 1–3.  

НАЙВАЖЛИВІШІ Наукові досягнення

На світовому рівні:

1)    Доведено можливість управління популяційними канцерогенними ризиками виникнення раку та меланоми шкіри, органа зору серед працюючих на відкритому повітрі, на основі прогнозування експозиційної канцерогенної дози ультрафіолетового випромінювання, на основі глобальних територіальних космічних супутникових спостережень.

2)    Доведено етіологічну єдність та патогенетичні розбіжності у виникненні професійного раку бронхів та легень серед хворих на пневмоконіоз та пиловий бронхіт, що дозволило обґрунтувати нові підходи вторинної профілактики та ранньої діагностики серед працюючих у вугільній промисловості.

3)    Розроблено поліетіологічну теорію виникнення злоякісної мезателіоми плеври, яка ґрунтується на механізмах спадкової схильності та поєднання хімічного, фізичного та біологічного канцерогенезу, що дозволяє переглянути систему оцінки індивідуальних ризиків, профілактики та ранньої  діагностики цієї патології.  

4)    Вивчено умови праці, оцінено ризики, розроблено нові підходи діагностики, лікування та профілактики поліорганних синдромальних вражень у працівників марганцеворудної промисловості.

5) З’ясовано гігієнічні умови праці та визначено ризики нанонебезпеки у працівників стоматологічної служби, запропоновано заходи профілактики.

6) Визначено ризики офтальмологічної захворюваності серед підземних працівників вугільних шахт, запропоновано заходи профілактики.

На національному рівні:

1)    Розроблено наукову методологію оцінки канцерогенних ризиків у всіх галузях економічної діяльності України, на основі даних про канцерогенний потенціал агентів та рівнів експозиції.

2)    Налагоджено Національний епідеміологічний моніторинг за хворими на професійний рак (з 1992 р. по т.ч.).

3)    Розпочато епідеміологічний моніторинг за канцерогенними ризиками та онкологічною захворюваністю працівників азбестоцементного виробництва в Україні.

4)    Визначено епідеміологічні закономірності виникнення професійного раку бронхів та легень, гемобластозів серед працівників з підземного добування уранових руд, що стало підставою для розробки нових підходів профілактики онкологічної патології серед них.

5)    Ідентифіковано канцерогенну небезпеку та запропоновано більш ефективні заходи профілактики при роботі з хіміотерапевтичними препаратами в онкологічній практиці. 

6)    Досліджено причини та ризики професійного інфікування ВІЛ/СНІДом та туберкульозом в галузі охорони здоров’я, розроблено нові напрямки профілактики зазначених інфекційних захворювань на робочому місці. 

7)    Досліджено причини та ризики виробничо-зумовленої онкологічної патології серед працівників галузі охорони здоров’я.

8)    Запропоновано уніфіковану програму скринінгу та рінньої діагностики онкологічної патології під час медичних оглядів працівників канцерогенно-небезпечних виробництв.

ПОСЛУГИ ЩО НАДАЄ ЛАБОРАТОРІЯ

  1. Створення та інформаційне порівняння баз даних щодо умов праці та захворюваності працюючих на злоякісні новоутворення.
  2. Оцінка онкоепідеміологічної ситуації в популяціях та когортах працівників.
  3. Епідеміологічний аналіз факторів ризику та онкологічної захворюваності населення та працюючих (дескриптивний, когортне дослідження, дослідження «випадок – контроль»).
  4. Ідентифікація канцерогенної небезпеки на робочих місцях (відповідно до класифікації IARC).
  5. Оцінка індивідуальних та популяційних канцерогенних ризиків населення та працюючих (за методикою US EPA).
  6. Прогнозування рівнів онкологічної захворюваності в популяції та когортах.
  7. Розробка та оцінка ефективності програм цільового скринігу злоякісних новоутворень під час медичних оглядів населення та працюючих.
  8. Розробка та оцінка ефективності багаторівневих програм профілактики злоякісних новоутворень.
  9. Клініко-епідеміологічна експертиза та встановлення зв’язку захворювання на злоякісне новоутворення з умовами праці.

10. Клініко-епідеміологічна оцінка ефективності надання медичної допомоги онкологічним хворим.