У ніч на 26 квітня 1986 року світ змінився назавжди. Вибухи на Чорнобильській атомній електростанції вивільнили колосальну кількість радіації, забруднивши сотні тисяч квадратних кілометрів і змусивши десятки тисяч людей залишити свої домівки.
Ми вшановуємо пам’ять загиблих і постраждалих.
Ми дякуємо тим, хто став на захист — ліквідаторам, медикам, рятувальникам, науковцям.
Саме їхня самопожертва не дозволила катастрофі стати ще масштабнішою.
Понад 600 тисяч людей були залучені до ліквідації наслідків аварії, в тому числі фахівці нашого Інституту. Вони працювали в умовах, де ризик для життя був щоденною реальністю. Медичні працівники першими приймали постраждалих, боролися з проявами гострої променевої хвороби, часто не маючи достатньої інформації чи захисту.
Чорнобиль став переломним моментом для медицини праці, радіаційної гігієни та епідеміології. Це був виклик, який змусив створювати нові підходи до захисту людини в екстремальних умовах.
Сьогодні цей досвід — не лише історія.
Він є основою нашої стійкості перед новими загрозами.
На жаль, навіть після десятиліть уроки Чорнобиля залишаються актуальними.
Пам’ятати Чорнобиль — означає:
пам’ятати про втрати цінувати подвиг ліквідаторів не допустити повторення«Медицина праці у постчорнобильський період трансформувалася в науку про виживання та збереження людського потенціалу в екстремальних умовах.»
Низький уклін ліквідаторам.
Вічна пам’ять тим, хто віддав життя, рятуючи інших.