Щороку наприкінці жовтня відзначають Міжнародний тиждень профілактики отруєння свинцем. Традиційно він припадає на останній повний тиждень жовтня.
У 2026 році в Україні інформаційні та профілактичні заходи Міністерства охорони здоров’я та Центрів контролю та профілактики хвороб (ЦКПХ) з цієї нагоди триватимуть з 18 до 24 жовтня.
Ця глобальна ініціатива координується Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ) та Програмою ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП). Її головна мета — підвищити обізнаність про токсичність металу та закликати країни повністю відмовитися від використання свинцю в промисловості та побуті.
Свинець — це високотоксична кумулятивна отрута, що накопичується в кістках, нирках, печінці й м’язовій тканині та повільно виводиться з організму. Шкідливість свинцю для людини визначається його значною токсичністю і високою кумулятивною здатністю. Він уражає нервову та серцево-судинну системи, блокує утворення гемоглобіну, спричиняє розвиток сатурнізму (свинцевого отруєння), анемії й хронічних патологій. Особливо вразливими до його впливу є діти, чий ростучий організм засвоює токсикант у 4–5 разів швидше за дорослих, що веде до незворотних порушень нервової системи, головним чином пригнічує когнітивний розвиток дитини, знижує її рівень інтелекту , тощо. Отруєння свинцем (сатурнізм) у дорослого населення, як правило, пов’язане з виробничою діяльністю.
Понад три десятиліття ДУ «Інститут медицини праці ім. Ю. І. Кундієва НАМН України» виступає головним науковим експертом та розробником критеріїв оцінки професійних ризиків, зумовлених впливом свинцю та його сполук у виробничому середовищі.
Попри те, що в Україні було повністю заборонено етильований бензин (з 2003 р), а традиційні галузі із застосуванням свинцю (наприклад, гарячий набір у друкарнях або класичний радіомонтаж із ручним паянням свинцево-олов’яними припевами) значно скоротилися або модифікувалися, проблема професійного впливу свинцю не втратила своєї актуальності та набула нових барв та викликів і сьогодні.
Трансформація професійних ризиків негативного впливу на здоров’я працюючих зумовлена еволюцією джерел надходження свинцю у виробниче середовище. Попри скорочення окремих традиційних галузей, свинець залишається затребуваним конструкційним та технологічним матеріалом у багатьох сучасних секторах економіки:
Рециклінг та поводження з відходами:
Виробництво та утилізація акумуляторів: Свинцево-кислотні акумулятори зберігають стратегічне значення як джерела живлення для автотранспорту, відновлюваної енергетики (сонячні й вітрові електростанції) та систем безперебійного живлення (ДБЖ/UPS). Працівники підприємств із вторинної переробки свинцевмісних батарей зазнають підвищеного ризику хронічної експозиції.
Утилізація електронного та електричного обладнання (WEEE): Демонтаж і переробка застарілої оргтехніки, побутової та промислової електроніки супроводжуються регулярним контактом із залишками свинцевих припоїв і мікрокомпонентів. Синтез та зростаюче застосування напівпровідникових матеріалів на основі нанотехнологій що використовуються в електроніці (напівпровідниках, каталізаторах), в сонячних батареях, входять до складу сучасних композитів та полімерів
Металургія, металообробка та зварювальні процеси:
Порізка, термічна обробка та плавка металобрухту, а також робота зі спеціальними сплавами (бронза, латунь), де свинець є технологічним компонентом або супутньою домішкою. Виробництво боєприпасів.
Будівництво, реставрація та демонтажні роботи:
Зачистка, піскоструминна обробка та реконструкція старих інфраструктурних об’єктів (мости, залізничні споруди, будівлі), поверхні яких вкриті давніми протикорозійними захисними шарами на основі свинцевого сурику.
Хімічна промисловість та виробництво матеріалів:
Технологічні процеси з виготовлення пластмас (як термостабілізаторів), кераміки, художнього скла, кришталю та спеціальних фарб.
Паливно-енергетичний комплекс і транспортний сектор:
Професійний вплив викидів на теплоелектростанціях (ТЕС), а також обслуговування автотранспортних і технічних засобів.
Таким чином, сучасні професійні ризики впливу свинцю втратили моногалузевий характер і змістилися у бік високотехнологічних секторів (нанотехнологій), вторинного рециклінгу та специфічних ремонтних робіт. Це вимагає впровадження активного біомоніторингу, зміни підходів до його нормування у біологічних середовищах та оновлення критеріїв оцінки ризиків стану здоров’я працюючих. Водночас належність до певної професії не означає автоматичного розвитку захворювання. Ризик визначається конкретними умовами праці, характером і тривалістю контакту, концентрацією свинцю в організмі та ефективністю захисних заходів.
Дослідження токсичної дії свинцю на організм людини та обґрунтування профілактичних заходів становлять вагомий напрям діяльності ДУ «Інститут медицини праці імені Ю. І. Кундієва НАМН України», сформований завдяки багаторічним фундаментально-прикладним розробкам кількох поколінь його науковців, клініцистів та дослідницьких колективів. З цього приводу слід згадати фундаментальні дослідження наукової школи академіка НАМН І.М.Трахтенберга (1921-2023рр). Очолювана ним лабораторія промислової та екологічної токсикології понад 30 років детально вивчала та вивчає особливості та патогенетичні механізми дії свинцю. Розкриті механізми виникнення свинцевої анемії, порушень гемокоагуляції, нейро- та імунотоксичності, а також патологічних зсувів у серцево-судинній системі. Підтверджено теорію академіка Д.Д.Зербіно про те що тривалий контакт зі свинцем є незалежним етіологічним чинником розвитку васкуліту, артеріальної гіпертензії, атеросклерозу та атерокальцинозу. З урахуванням виявлених особливостей токсичної дії свинцю науковці Інституту разом з клініцистами розробили та довели ефективність застосування пектинозв’язуючих препаратів і флавоноїдів (зокрема комбінації кверцетину з яблучним пектином) для зв’язування та прискореного виведення свинцю з організму працівників в умовах виробництва.
Особливе місце у формуванні доказової бази гігієнічного нормування та медичного моніторингу посідають фахівці аналітичного підрозділу Інституту, які понад 30 років здійснюють міждисциплінарну співпрацю з Клінікою професійних захворювань та комплексної реабілітації, а також із фундаментальними науковими підрозділами установи.
Упродовж цього періоду виконано високоточні дослідження десятків тисяч біологічних зразків (зокрема цільної крові та сечі) працівників різних галузей промисловості. Це дозволило обґрунтувати нормативні рівні вмісту свинцю, встановити критичні пороги токсичності та впровадити високочутливі методики клініко-лабораторної діагностики ранніх (субклінічних) проявів свинцевої інтоксикації.
Окремою важливою ланкою науково-аналітичного напряму стало комплексне вивчення специфіки та довготривалих наслідків впливу свинцю в контексті ліквідації й мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи.
Результати багаторічних аналітичних моніторингів та багатий практичний досвід фахівців стали фундаментальною основою для розробки й оновлення нормативно-методичної бази України з оцінки професійного ризику, а також лягли в основу десятків захищених кандидатських і докторських дисертацій.
Багаторічний науковий досвід фахівців ДУ «Інститут медицини праці імені Ю. І. Кундієва НАМН України» у галузі промислової токсикології та гігієни праці є важливою фундаментальною основою для захисту здоров’я населення та працюючих у період відбудови промисловості й інфраструктури України.
Медицина праці — це не лише діагностика професійних захворювань, а й десятиліття наукових досліджень, спрямованих на збереження здоров’я людини.
#МедицинаПраці #ПромисловаТоксикологія #БезпекаПраці #НаукаУкраїни