Вибори 2025

Шановні колеги та друзі!

Хочу висловити щиру вдячність колективам наших наукових лабораторій, Вченій раді Інституту медицини праці ім. Ю. І. Кундієва НАМН України за довіру, підтримку та висунення моєї кандидатури на посаду генерального директора.

Це дійсно спонукало мене подати документи та балотуватися на цю посаду. Сприймаю це рішення не лише як честь, а як відповідальність перед історією Інституту, перед колективом і перед майбутніми поколіннями наших науковців.

Ми разом здатні створити єдину команду, яка творить майбутнє української медицини праці. Ми разом пройшли період випробувань, оновлення й внутрішнього зміцнення. Саме завдяки спільним ініціативам Інститут став на шлях відновлення свого високого наукового авторитету, людяності і повернув здатність рухатися вперед навіть у найскладніші часи.

І. НАУКА І ТРАДИЦІЇ — ОСНОВА ІНСТИТУТУ 

Інститут медицини праці – це 96 років наукової школи, що формувала культуру медицини праці в Україні. Від академіка Юрія Ілліча Кундієва, який створив і підтримував найвищий рівень діяльності та авторитету Інституту до відповідності надскладним вимогам сучасних реалій та сьогоднішніх дослідників, що формують сучасну науку про медицину праці, – нас об’єднує спадкоємність, системність і глибока повага до професії.

Традиції Інституту – це фундамент, на якому народжуються сучасні дослідження, клінічні рішення і державна політика у сфері професійного здоров’я, профілактики та відновлення здоров’я людини. Ми зобов’язані зберегти цю наукову школу, підтримати її наступність і водночас відкрити її новому поколінню молодих учених та задачам, що ставить перед нами держава.

 

ІІ. ВІЗІЯ 2025–2030

Інститут медицини праці імені Ю. І. Кундієва НАМН України – основна національна наукова установа і клінічний центр із медицини праці, професійного здоров’я, безпеки праці, психічного здоров’я та комплексної реабілітації, інтегрована у європейський і світовий науковий простір, із сучасними лабораторіями, потужною клінікою та прозорою системою управління.

Ми зберігаємо дух академічності, але діємо як інноваційна науково-клінічна корпорація, орієнтована на ефективність, результат і вплив на державну політику.

ІІІ. ШЛЯХИ РОЗВИТКУ ІНСТИТУТУ

1. 1. Наукова діяльність

Інститут медицини праці імені Ю. І. Кундієва НАМН України має сформовану наукову школу, яка протягом багатьох десятиліть забезпечує фундамент української профілактичної медицини. Саме наука є головним рушієм розвитку установи й визначає її місце у державі та системі Національної академії медичних наук України.

Але наука має бути заради людини і держави, а не задля статей чи задоволення власних амбіцій.

Подальший розвиток наукової діяльності передбачає:

• Поглиблення фундаментальних і прикладних досліджень у галузях гігієни праці, токсикології, професійної патології, психофізіології, реабілітації та профілактики, психічного здоров’я та реабілітації працюючого населення та інших категорій службовців із важкими умовами праці.
• Реінтеграцію у загальноукраїнський та міжнародний науковий простір, зокрема через участь у всеукраїнських та міжнародних програмах Horizon Europe, WHO Collaborating Centres, ILO Research Initiatives, а також партнерства з органами державної влади, академічними, освітніми, клінічними, громадськими інституціями України, ЄС, США, Канади.
• Розширення міждисциплінарних досліджень, що відповідають профілю нашого закладу та вимогам, які ставить держава перед наукою.
• Створення міжлабораторного і міжорганізаційного консорціуму, який  стане платформою для провідної участі у формуванні доказової державної політики у сфері медицини праці, гігієни, професійної патології, охорони праці, профілактичної медицини, психічного здоров’я та реабілітації.
• Формування внутрішньої системи підтримки науки – грантових ініціатив, фонду малих досліджень і конкурсів для молодих учених.
• Підвищення результативності наукової роботи шляхом розширення публікаційної активності у виданнях, індексованих у Scopus та Web of Science, участі в міжнародних конференціях і консорціумах.
• Впровадження системи внутрішнього наукового менеджменту, яка передбачає чіткі критерії оцінки ефективності досліджень, прозорість їх фінансування та звітності.

Розвиток науки розглядається не як окремий напрям, а як системоутворюючий процес, що визначає якість клінічної, освітньої та управлінської діяльності Інституту.

1. 2. Впровадження науки в клінічну практику та систему реабілітації

Клінічна діяльність Інституту має залишатися практичним втіленням наукової школи. Її мета – забезпечення науково-обґрунтованої профілактики, діагностики, лікування та комплексної реабілітації професійних і пов’язаних із працею (службою) захворювань.

Подальший розвиток клінічного напряму передбачає:

• Утримання та вдосконалення основного клінічного напряму – професійних захворювань.
• Посилення та розбудову системи комплексної реабілітації та ментального здоров’я для працівників високоризикових професій, ветеранів, рятувальників, медиків та інших категорій, що зазнали впливу екстремальних виробничих і психоемоційних чинників.
• Посилення наукової обґрунтованості клінічних протоколів шляхом системної інтеграції результатів наукових досліджень у практику. Усі клінічні рішення повинні спиратися на доказову базу, що формується в наукових підрозділах Інституту.
• Впровадження платних медичних послуг, зокрема в напрямках реабілітації та професійних оглядів.
• Створення міждисциплінарних команд лікарів, психологів, реабілітологів, психофізіологів і науковців, які працюватимуть у єдиному лікувально-науковому контурі.
• Підтримка та запровадження нових сучасних методів реабілітації, включно з психокорекційними програмами, роботизованими технологіями, телемедичними консультаціями та дистанційним супроводом пацієнтів.
• Моніторинг результатів реабілітаційних програм за валідованими шкалами функціонального відновлення й психоемоційного стану, із залученням цифрових інструментів збору даних.
• Поглиблення співпраці з державними та ветеранськими структурами, громадськими організаціями і міжнародними партнерами для створення мережі центрів професійної реабілітації.

Впровадження науки у клініку має забезпечити єдність дослідження, практики та гуманістичного підходу. Інститут повинен стати не лише місцем лікування, а простором науково обґрунтованого відновлення здоров’я і працездатності людини.

1. 3. Освіта і кадрова політика як стратегічний ресурс

Освітня діяльність Інституту медицини праці є логічним продовженням його наукової місії та передумовою сталого розвитку установи. Від якості підготовки фахівців та кадрового потенціалу, залучення та утримання молодих спеціалістів залежить не лише ефективність реалізації наукових програм, а й здатність Інституту забезпечувати наступність школи академіка Ю.І. Кундієва та інших видатних вчених нашого Інституту.

Подальший розвиток освітнього напряму передбачає:

• Формування сучасної системи післядипломної освіти та безперервного професійного розвитку, розширення ліцензії на підготовку докторів філософії та відновлення діяльності Спеціалізованої вченої ради.
• Залучення наукових кадрів зокрема докторів медичних наук.
• Створення Школи профілактичної та реабілітаційної медицини, медицини праці, психічного здоров’я тощо, як платформи для професійного вдосконалення лікарів, психологів, фізичних терапевтів, фахівців з охорони праці.
• Підтримку молодих учених через механізми наставництва, грантові конкурси, академічну мобільність і спільні дослідження з провідними закладами Європи.
• Розвиток міжнародного освітнього співробітництва – участь у програмах ЄС, обмін фахівцями, спільні літні школи й стажування.
• Використання сучасних освітніх технологій: симуляційне навчання, дистанційні модулі, цифрові тренінгові платформи для медичних і немедичних фахівців.
• Розширення співпраці з університетами, професійними асоціаціями та роботодавцями, що дозволить адаптувати навчальні програми до реальних потреб економіки й охорони праці.

Розвиток кадрової політики має бути спрямований на формування високопрофесійного, мотивованого й етичного колективу. Підтримка людей, залучення молоді та формування середовища, де знання і досвід передаються безперервно, – це ключ до відтворення й посилення наукової школи Інституту.

1. 4. Модернізація інфраструктури та цифрова трансформація

Матеріально-технічна база Інституту є важливою умовою реалізації його наукових, клінічних та освітніх завдань. Її оновлення повинно відбуватися відповідно до вимог сучасної медицини праці, біомедичних технологій та інформаційної безпеки.

Подальший розвиток інфраструктури передбачає:

• Поступову модернізацію лабораторного комплексу із застосуванням сучасного аналітичного та діагностичного обладнання, що забезпечує точність досліджень, відтворюваність результатів та відповідність міжнародним стандартам ISO.
• Подальше оновлення клінічних підрозділів  із забезпеченням комфортних і безпечних умов для пацієнтів та персоналу.
• Створення єдиної цифрової екосистеми Інституту, яка об’єднає наукові, клінічні та адміністративні процеси: електронні історії хвороби, лабораторні протоколи, реєстри професійних ризиків, управління грантами й фінансами.
• Впровадження телемедичних технологій для консультування пацієнтів і підприємств, а також для дистанційного навчання медичних працівників.
• Запровадження аналітичних дашбордів та електронних систем моніторингу, які дозволять керівництву та Вченій раді оцінювати ефективність наукових, клінічних і освітніх програм у реальному часі.
• Розвиток системи управління якістю, внутрішнього аудиту й енергозбереження, що відповідає концепції «зеленої медицини» та раціонального використання ресурсів.

Модернізована інфраструктура має забезпечити науковців, лікарів і персоналу Інституту сучасними умовами для досліджень, клінічної роботи й навчання, а також гарантувати стабільність функціонування установи в умовах цифрової трансформації національної науки.

1. 5. Юридичний захист та публічна впізнаваність Інституту

Сучасний етап розвитку Інституту медицини праці імені Ю. І. Кундієва НАМН України потребує не лише наукового, клінічного та організаційного зміцнення, а й відновлення репутаційної цілісності, правової стійкості та публічної довіри. Після складних періодів минулого, важливо остаточно подолати наслідки кримінальних та неетичних практик, повернувши Інституту беззаперечну академічну доброчесність і авторитет.

Подальший розвиток у цьому напрямі передбачає:

• Зміцнення правового захисту установи – завершення повного юридичного аудиту діяльності, упорядкування договірних і майнових відносин, забезпечення прозорості фінансових операцій та захисту прав працівників.
• Формування ефективної системи внутрішнього правового контролю, що охоплює експертизу всіх управлінських і наукових документів, контрактів, угод про співпрацю та публікації.
• Посилення ролі юридичної служби Інституту як гаранта стабільності, законності й захисту науковців і клініцистів у разі зовнішнього тиску або спроб дискредитації.
• Відновлення та утвердження публічної впізнаваності Інституту як провідної академічної інституції через відкриту комунікацію, партнерства з медіа, участь у суспільно-освітніх ініціативах, державних програмах та міжнародних форумах.
• Активна присутність в публічному просторі, мережі Інтернет та соціальних мережах.
• Розвиток власної видавничої діяльності: підтримка існуючого фахового журналу Інституту, його оновлення відповідно до вимог міжнародних індексів (Scopus, WoS), підвищення якості редакційної політики, рецензування та відкритого доступу, започаткування нових наукових видань, тематичних збірників, електронних журналів, що відображатимуть сучасні дослідження у сфері медицини праці, гігієни, ментальному здоров’ї та реабілітації.
• Створення цілісної репутаційної стратегії, спрямованої на формування іміджу Інституту як сучасної, доброчесної, прозорої установи, що подолала наслідки недоброчесності минулих періодів і демонструє оновлену модель наукової етики.

Юридичне, етичне та видавниче відновлення – це не лише усунення наслідків минулих викривлень, а свідчення зрілості та внутрішньої сили академічної інституції. Інститут повинен знову стати простором, де панує закон, наука й довіра; де слово «публікація» означає якість, а слово «Інститут» – авторитет і честь.

1. 6. Організаційна культура та сталий розвиток

Інститут медицини праці імені Ю. І. Кундієва НАМН України – це не лише наукова установа, а жива академічна спільнота, у якій поєднано високі професійні стандарти, людяність і відчуття місії. Подальший розвиток Інституту має ґрунтуватися на зміцненні цих цінностей і формуванні сучасної культури управління, відкритої до партнерства, відповідальної перед суспільством і науковою спільнотою.

Подальші шляхи розвитку цього напряму включають:

• Формування етичної та академічної культури, що базується на принципах доброчесності, взаємоповаги, колегіальності та прозорості у прийнятті рішень.
• Розвиток кадрового потенціалу через удосконалення системи оцінювання персоналу, підтримку професійного зростання, підвищення кваліфікації, забезпечення гідних умов праці та соціальних гарантій.
• Запровадження принципів стратегічного менеджменту, який поєднує наукове прогнозування, планування ресурсів, аналіз ризиків і оцінку результативності діяльності підрозділів.
• Підтримку інституційної стійкості, зокрема шляхом диверсифікації джерел фінансування – державного бюджету, міжнародних грантів, договірних програм та партнерських проєктів.
• Розвиток системи внутрішнього аудиту та контролю якості, що забезпечує ефективне використання фінансових і матеріальних ресурсів, дотримання стандартів безпеки, охорони праці та енергозбереження.
• Підтримку соціальної відповідальності Інституту через участь у національних і міжнародних програмах, просвітницьких кампаніях та заходах з популяризації науки.

Сталий розвиток Інституту можливий лише за умови єдності колективу, взаємної довіри, поваги до традиції та спільного бачення майбутнього. Академічна культура має залишатися його моральним каркасом, а відкритість і професіоналізм – головними критеріями успіху.

IV. ПРИНЦИПИ УПРАВЛІННЯ

Управління Інститутом медицини праці імені Ю. І. Кундієва НАМН України буде ґрунтуватися на цінностях академічної доброчесності, відкритості, довіри та поваги до наукової школи та практичної діяльності. Кожне управлінське рішення буде відповідати не лише адміністративним вимогам, а й етичним критеріям, що визначають культуру наукової установи:

1. 1. Орієнтація на розвиток Інституту – забезпечення міцного фундаменту, сталої роботи Інституту та послідовне зміцнення його наукового, клінічного й кадрового потенціалу.
   2. Наукова етика та доброчесність – жодних компромісів. Вона є моральним і професійним фундаментом діяльності Інституту. Дотримання принципів етики у міжособистісній комунікації, чесності, об’єктивності, неупередженості, недопущення плагіату чи маніпуляцій даними – абсолютна вимога до всіх рівнів наукової та адміністративної роботи.
   3. Прозорість – від фінансів до кадрових рішень. Відкритість у прийнятті управлінських, фінансових і кадрових рішень створює довіру всередині колективу та зміцнює зовнішню репутацію Інституту. Принцип прозорості реалізується через звітність, публічність і колегіальність ухвалення рішень.
   4. Люди – найцінніший актив: довіра, підтримка, навчання. У центрі кадрової політики Інституту – працівник, його професійне зростання, безпека, добробут і мотивація. Повага до працівника – це не лише предмет дослідження, а щоденна практика у стосунках між науковцями, лікарями, адміністрацією.
   5. Міждисциплінарність – синтез медицини, психології, економіки та управління ризиками. Інститут має діяти як цілісна система знань, у якій медицина праці, професійна патологія, лікування та реабілітація, психічне здоров’я, соціологія, управлінські науки та біоетика формують єдиний науково-практичний простір.
   6. Повага до традиції – з опорою на спадщину академіка Юрія Ілліча Кундієва, але без страху перед інноваціями. Традиція Інституту – це не догма, а жива основа розвитку. Ми маємо спиратись на досвід видатних учених, зберігаючи при цьому відкритість до нових ідей, методів і технологій, які визначають обличчя сучасної науки.

V. Очікувані результати

• Інститут – національний лідер у сфері охорони здоров’я, медицини праці, професійної патології, охорони психічного здоров’я та комплексної реабілітації, визнаний міжнародними партнерами, із сучасною структурою, сталою науковою політикою та високими етичними стандартами.
• Клініка – приклад ефективності, гуманності та цифрової інтеграції, де кожне рішення ґрунтується на доказовій базі, а процеси реабілітації поєднують фізичне, психологічне й соціальне відновлення.
• Науковці – мотивовані, визнані та захищені, з можливостями для кар’єрного зростання, міжнародної співпраці й реалізації власних ініціатив у межах наукової школи Інституту.
• Пацієнти – у центрі турботи й уваги, отримують комплексну допомогу за найвищими стандартами безпеки та гуманності.
• Україна – держава, де праця є безпечною, наука – дієвою, а профілактична медицина – реальним інструментом захисту людини праці.

Разом ми не допустимо ліквідації чи злиття нашого Інституту – всі ці чутки залишаться в далекому минулому. Ми збережемо і зміцнимо Інститут медицини праці імені Ю.І. Кундієва НАМН України, як національний осередок науки та практики медицини праці, як символ гідності українського науковця і як платформу розвитку для майбутніх поколінь.

Наше завдання – розвивати майбутнє, у якому Інститут стане центром нової культури безпечної праці, стійкості й реабілітації. Ми будемо впроваджувати інновації, оновлювати наукові напрями, відкривати міжнародні партнерства – і водночас залишатися вірними традиціям академіка Юрія Ілліча Кундієва, які зробили нас установою світового рівня.

Майбутнє Інституту – це інтеграція науки, клініки, освіти та служіння людині. Це колектив учених та практиків, які мислять глобально і діють чесно, у якому панують взаємна повага, довіра та любов до своєї справи.